***

Минають пейзажі 
Повз вікна вагону
Вокзали на стражі
Нічного спокОю


І мчить він туди
Де ніхто не чекає
Кричить всім: "Пусти!"
Та ніхто не тримає

Ступивши ногою
На знівечену землю
Умившись водою
Хапає кулю мерзену


І тиша.., і кров
стікає з білої скроні
сніжно-білий покров
припорошить долоні


Воїн іде
Де точИться війна
робить мир на землі
бо Вкраїна одна